Тема:
Лобіювання інтересів та корупція.

Викладач	Сергеєва С.М.
Предмет	Громадянська освіта . 1 курс. Група 1-А/л; 1-А с/с
Дата	22.04.2020 / 23.04.2020.
Тема	Лобіювання інтересів та корупція

СХЕМА ДИСТАНЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ

ТЕМА: ЛОБІЮВАННЯ ІНТЕРЕСІВ ТА КОРУПЦІЯ

Лобіювання – це практика просування інтересів різноманітних фінансово-промислових груп, неурядових організацій чи етнічних спільнот для досягнення певного рішення. Лобісти можуть відстоювати державні інтереси на міжнародній арені або громадські чи приватні інтереси всередині держави.

Лобізм – це легальна, на відміну від корупції, технологія впливу. Лобізм – легальний вплив на органи державної влади та місцевого самоврядування, а також на осіб, що заміщають державні та муніципальні посади. Лобіювання здійснюється винятково в межах закону.

ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ?

Діяльність лобістів найчастіше спрямована на досягнення мети, поставленої зацікавленою групою. Це може бути ухвалення необхідного законопроекту або ж, навпаки, скасування якихось нормативно-правових актів.

Суб’єктами лобіювання можуть виступати різноманітні асоціації (наприклад, Всеукраїнська асоціація фінансових компаній, Асоціація правників України, Асоціація підприємств інформаційних технологій України або Українська Зернова Асоціація). Але суб’єктами лобіювання далеко не завжди є великий бізнес, який намагається ухвалити вигідний для себе закон.

Задача лобістів полягає у роботі з державними органами, групами впливу та медіа. Результат цієї роботи – досягнення поставленої мети (ухвалення необхідного рішення). У тій чи іншій формі лобізм існує в усіх країнах світу.

У США закон про лобіювання був ухвалений ще в 1946 році. Він регулює процеси, пов’язані з діяльністю лобістів, фіксує їхнє винагородження. У країні діє реєстр лобістів, які представляють інтереси тієї чи іншої компанії або групи.

ЛОБІЗМ В УКРАЇНІ.

Лобіювання не означає незаконний підкуп чи тиск на владу для ухвалення необхідного рішення.

Наприклад, різноманітні асоціації, домагаються поставлених цілей в абсолютно прозорий спосіб: аналітика, написання законопроектів та нормативно-правових актів, комунікація з владою, медіа-комунікації. В такому процесі немає хабарів. Він довгий, однак прозорий та доступний кожному.

ІНСТИТУЦІЯ ЛОБІЮВАННЯ.

Розвиток інституції лобіювання в Україні відбувається, хоч і не закріплений законом, подібні інституції можуть розвиватися десятиліттями. Щодо фінансування суб’єктів лобіювання, то вирішення та просування різних питань вартує по-різному. Є асоціації, які витрачають 5-10 тис. доларів на рік і просувають свої інтереси. Інші витрачають до мільйона доларів на роботу. Наприклад, коли необхідно налагодити роботу із зовнішнім вектором, працювати з Європарламентом та Єврокомісією, працювати з лобіюванням в Америці, реєструючи лобістську активність. Хтось організовує громадські рухи виключно на волонтерських засадах.

ВИСНОВОК.

Лобіювання у розвинутих країнах є інструментом співпраці та комунікації, який призводить до ухвалення прогресивних рішень, вигідних як бізнесу, так і суспільству. Його узаконення має реальні шанси вплинути на скорочення корупції, адже питання можна буде вирішувати дешевше та у законний спосіб.
 

КОРУПЦІЯ  (від лат. corrumpere — псувати) — негативне суспільне явище, яке проявляється в злочинному використанні службовими особами, громадськими і політичними діячами їх прав і посадових можливостей з метою особистого збагачення.

Характеристика поняття корупція:

1. Корупція - це незаконне діяння, суворо карається переважній більшості юрисдикцій країн світу.

2. Посадова особа при корупційній угоді отримує матеріальну вигоду для себе або для третіх осіб.

3. Діяння посадової особи при корупційній угоді не відображає інтереси всього суспільства.

4. Корупція - це двостороннє діяння, яке полягає як в дачі, так і в отриманні хабара.

5. Корупція - персональна, адміністративне рішення в більшості випадків залежить від волі одного або рідше декількох посадових осіб (особливо це характерно для так званої побутової корупції, яку породжує взаємодією пересічних громадян і чиновників).

6. Сфера корупції не обмежена державним сектором.

Основні види корупції : 

1.    хабарництво;

2.    непотизм (дружба або кумівство); 

3.   захоплення держави (вплив приватних інтересів через закони і політику на державу);

4. зловживання владою або посадовим становищем, (перевищення владних повноважень та інші посадові злочини, які вчиняються для задоволення корисливих чи інших особистих інтересів або інтересів інших осіб); 

5.    розкрадання (умисне незаконне привласнення чужого майна на свою користь або користь інших осіб із використанням посадового становища); 

6. розтрата (дії посадовця щодо використання державної установи для незаконного збагачення або розширення власного приватного бізнеc-інтересу). 

​

Як же можуть виглядати корупційні діяння?
Приклади таких дій, коли гроші (хабарі) чи інші «подяки-подарунки» надаються:

·         як компенсація у лікарнях чи університетах, де «дякують» лікарю або викладачу, нерідко ставлячись до цього як до прояву людяності та «плати за його важку працю». Цей вид корупції хабарники виправдовують як джерело компенсації низьких заробітних плат;

·         як засіб уникнення відповідальності, коли громадяни самі порушили закон і їх переслідують правоохоронні органи та суд;

·         як засіб подолання бюрократичних перепон, коли хочеться прискорити якусь процедуру, оскільки це дозволяє зберегти час та ефективно вирішити питання;

·         як засіб отримання переваги при веденні свого бізнесу. Коли громадяни-підприємці хочуть гарантовано отримати доступ до державних ресурсів, надаючи послуги, що оминають конкурсні процедури.

НАСЛІДКИ КОРУПЦІЇ

 Політичні 

• загроза демократичному розвитку держави та стабі-льності й безпеці суспільс-тва, підрив демократичних інститутів та цінностей;

• підрив довіри громадян до органівдержаної влади;

• порушення принципу верховенстваправа;

• підрив авторитету держа-ви на міжнародній арені

 Економічні

• зміцнення недобросовісної конкуренції;

• блокування надходження іноземних інвестицій;

• розширення тіньової економіки;

• зменшення податкових надхо-дженьдо бюджету та зниження ефективності економічної політики держави;

• стримування економічного роз-витку,або ж занепад економіки

ЩОБ РІВЕНЬ ЖИТТЯ ПОКРАЩУВАВСЯ, ТРЕБА ПРОТИДІЯТИ КОРУПЦІЇ.

Протидія корупції не зводиться лише до того, щоб «посадити хабарників». Це ціла система різноманітних законів та дій, які мають викорінити корупцію як суспільне явище.
      Для цього існує три основні напрями діяльності суспільства та держави:
превенція, санкції, інформування та виховання.

В Україні створено антикорупційні інституції:

Ø Національне антикорупційне бюро України (НАБУ),

Ø Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) та

Ø національне агентство України із запобігання корупції (НАЗК)

Ø  Вищий антикорупційний суд .

9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією, відзначають щорічно, починаючи з 2004р.

Мета встановлення Міжнародного дня боротьби з корупцією – поглиблення розуміння проблеми корупції та боротьби з нею.

Корупція ― це багатолике зло, яке приймає різноманітні форми та завдає шкоди скрізь і кожному.

Завдання:

1.      Прочитати підручник :  https://history.vn.ua/pidruchniki/gisem-civil-education-10-class-2018/34.php

2.      Прочитати буклет Антикорупційний урок

https://www.ed-era.com/anticorr-materials/anticorruption-book.pdf

3.      Переглянути відео https://www.youtube.com/watch?v=OIS0-M0wUOI

4.      Опрацювати додаткові інформаційні джерела. Підготувати повідомлення на одну з тем: «Приклади корупції, що вас вразили» , «Причини корупції», «Шляхи боротьби з корупцією», «Мета та значення електронного декларування» тощо.

5.      Повідомлення надсилати не потрібно. Накопичуйте матеріал.