УКРАЇНА – ЧЛЕН ЄВРОПЕЙСЬКОГО ТА СВІТОВОГО СПІВТОВАРИСТВА.

УКРАЇНА – ЧЛЕН ЄВРОПЕЙСЬКОГО ТА СВІТОВОГО СПІВТОВАРИСТВА.

Викладач	Сергеєва С.М.
Предмет	Громадянська освіта . 1 курс. Група 1-А/л; 1-А с/с
Дата	21.04.2020 / 22.05.2020
Тема	Україна – член європейського та світового співтовариства

СХЕМА ДИСТАНЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ

Україна – член європейського та світового співтовариства.

Сучасна Україна є однією з найбільших за площею європейських держав. На її території розташований географічний центр Європи. Особливості географічного положення мали визначальний вплив на геополітичне становище українських земель: вони завжди сполучали й водночас роз’єднували Європу та Азію.

Україна має помірні кліматичні умови, родючі землі, досить багато різноманітних мінеральних, водних ресурсів, лісів тощо, які створюють сприятливі умови  для її розвитку. Крім цього, країна має високий рівень транзитності території та вихід до морів, які створюють для неї сприятливі можливості для інтеграції у світове співтовариство. Таке географічне розташування визначило специфіку цивілізаційного розвитку українських земель, та на клали відбиток на її історичний розвиток.

Геополітика — наука, що вивчає взаємодію різних країн у масштабах усього світу або великих регіонів з урахуванням географічних чинників.

Стосунки українських земель із своїми географічними сусідами постійно були напруженими, адже вони стали межею розподілу сфер впливу західноєвропейської католицької (Польща, Литва, Австро-Угорщина), східноєвропейської православної (Російська імперія), та ісламської (Туреччина, Крим) цивілізацій. Спроби цих цивілізацій у минулому розширити свою сферу впливу спричинили їх боротьбу за українські землі, що постійно порушувало мир та спокій населення і гальмувало їх розвиток.

Сьогодні історична ситуація змінилась, але чинник цивілізаційних впливів сусідніх держав залишається досить вагомим і спонукає Україну враховувати його під час визначення свого місця у світі, вирішенні глобальних проблем сучасності, участі в інтеграційних процесах в Європі тощо.

Таким чином, соціокультурна і географічна рубіжність становища України обумовлює для неї можливості стати як мостом, що поєднує Схід і Захід, так і «сірою» буферною зоною між ними. Яка з них буде реалізована, залежить від українських політиків та народу.

Після здобуття незалежності перед Україною постало питання мабутнього шляху розвитку. В суспільстві склалися три варіанти вибору такого шляху: позаблоковість і багатовекторність у зовнішній політиці, інтеграція до ЄС або Євроазійського економічного союзу. 

Залежно від зовнішніх та внутрішніх чинників політична влада України орієнтувалася на той чи інший озвучений варіант:

- на початку 90-х років головними завдання зовнішньої політики України були: забезпечити її міжнародне визнання, відстояти статус позаблокової держави в обмін на ліквідацію ядерної зброї і домогтися міжнародних гарантій незалежності (Будапештський меморандум 1994 р., позаблоковий статус України в Конституції 1996 р.);

- в другій половині 90-х років Україна намагалась реалізувати стратегію багатовекторності в міжнародних стосунках: стратегічними партнерами України були проголошені США, Росія, Польща, країни Прибалтики та Чорноморського регіону. Але через загострення двосторонніх відносин із США, ЄС, країнами НАТО, через корупцію в Україні та тиск Росії, реалізувати цей курс не вдалося;

- в 2002 р. Україна оголосила про свій європейський вибір: в країні було проголошено на широкомасштабні реформи, які наблизили б Україну до стандартів ЄС та НАТО. Україна отримала статус країни-сусіда ЄС;

- в 2003 р. Україна різко змінює свою зовнішньополітичну орієнтацію на користь зближення із Росією: було підписано угоду Про єдиний економічний простір з Росією, Білоруссю та Казахстаном (залишилося на папері);

-  в 2004 р. після «помаранчевої революції» Україна повертається на шлях європейської інтеграції: вона отримує статус з ринковою економікою (2005 р.) та входить до СОТ (2008 р.);

- в 2010 р. відбувається новий поворот зовнішньополітичного курсу України в бік Росії: було оголення про відмову намірів вступити до НАТО, зірвано підписання Угода про асоціацію України з ЄС (2013 р.);

- після «революції гідності» (2013-2014 рр.) Україна знову повертається до ідеї євроінтеграції і здобуває на цьому шляху певних успіхів: підписано Угоду про асоціацію з ЄС (2014 р.), отримано безвізовий режим з країнами ЄС (2017 р.), НАТО допомагає країні з модернізацією української армії.

- 7 лютого 2019 р. Верховна Рада України, з ініціативи Президента України, внесла до Конституції положення про європейський вибір України (участь в ЄС та НАТО).

Таким чином, Україна зробила свій вирішальний крок на користі співпраці з ЄС та НАТО. Про це свідчить і сучасна соціологія – вже майже 60% населення схвалює цей курс. Але, в українському суспільстві ще продовжують існувати і інші точки зору, про які вже говорилося: позаблоковість або поглиблення зв’язків з Росією через участь в Євроазійському економічному союзі.

Геополітичне становище обумовлює для України можливості стати як мостом, що поєднує Схід та Захід, так і «сірою» буферною зоною між ними. Зрештою, було обрано курс на Європейську інтеграцію. Каталізатором цього стала збройна агресія Росії проти України. У міжнародних відносинах Україна посідає активну позицію, вона бере участь в діяльності різноманітних міжнародних організаціях, налагоджує двостороннє співробітництво, має потужну підтримку з боку світової громадськості.

 На сучасному етапі міжнародні організації відіграють надзвичайно важливу роль як форма міжнародного співробітництва та багатосторонньої дипломатії.

Загально кількість таких організацій близько 5 тис. в сучасному світі існує система міжнародних організацій, у центрі якої перебуває ООН.

Міжнародні організації :

• мають чіткі цілі, пов’язані із цінностями демократії

• діють швидко ― немає потреби у затвердженні їхніх дій парламентом

 • мають достатній досвід для вирішення гуманітарних проблем

• мають прямий зв’язок із громадськістю

ОБСЄ – організація з безпеки і співробітництва в Європі, займається питаннями безпеки.

Світова організація торгівлі (СОТ) – економічна організація, її функціями є втановлення правил міжнародної системи торгівлі й вирішення спірних питань. Україна стала членом СОТ 2008 р.

ЄС – економічний та політичний союз 28 держав, що розташовані в Європі Рада Європи – організація яка визначає принципи верховенства права і гарантують основні права людини й свободи для своїх громадян.

НАТО – військово-політичний альянс

Євроатлантичний вектор

 Сприятливі економічні та політичні зв’язки з більшістю країн Європи будуються на принципах «стратегічного партнерства».

Ключовими є відносини України зі США. Країна надає постійну економічну, політичну, фінансову і технічну допомогу.

Вступ України до Ради Європи

 В 1995 році вступ України до Ради Європи. Україна взяла на себе зобов’язання , а саме: розвиток правової сфери, захисту прав людини. Було скасовано смертну кару.

Зала засідань Ради Європи

Укладання Хартії між Україною і НАТО

1997 р. в Мадриді між Україною та НАТО була підписана «Хартія про особливе партнерство». У 2002 р. Україна заявила про своє бажання вступити до цієї організації.

Співпраця з країнами ЄС.

У липні 2002 р. саміт «Україна – ЄС». Де Україні надали статус «Країна – сусід ЄС».

21 березня 2014 підписана політична частина угоди асоціації з Європейським Союзом. Економічну частину угоди було підписано 27 червня 2014.

Опівночі на 11 червня 2017 року громадяни України з біометричними паспортами отримали право на безвізові поїздки до країн-членів Шенгенської угоди

ЗАВДАННЯ

1.      Прочитати підручник стор. 179-183    https://portfel.info/load/10_klas/gromadjanska_osvita/gisem_2018_rik/511-1-0-25811

2.      Продовжуйте готуватися до тесту (самоперевірка)Сторінки тестових завдань в підручнику: 123-124; 156-158; 187.
наступне заняття будуть тести. ВСІМ бути ОНЛАЙН.